Історія кафедри

Наказом ректора № 177 від 03.07.1990 р. на виконання Закону “Про мови в Українській РСР” і згідно з рішенням Вченої ради Запорізького державного університету від 27.02.1990 р. у складі філологічного факультету було створено кафедру українознавства.

Мета – сприяння реалізації в університеті закону про державний статус української мови, моніторинг мовної ситуації, організація навчальних курсів з української мови для професорсько-викладацького складу і допоміжного персоналу, проведення масових заходів (зустрічі з діячами науки, письменниками, митцями, вечори, екскурсії тощо). Біля витоків кафедри стояв декан філологічного факультету професор В. А. Чабаненко. На час організації кафедри (липень – вересень 1990р.) його було призначено завідувачем на громадських засадах.

На початковому етапі існування кафедри викладались такі дисципліни: сучасна українська мова, українська література, український фольклор, етнографія України, історія української культури в контексті світової, краєзнавство, етнопедагогіка, історія українського театру, культурологія. Після вивчення цих дисциплін планувалося складання комплексного екзамену з українознавства.

Курси з української мови для співробітників університету проводилися силами викладачів кафедри і діяли протягом двох років. Групи слухачів формувалися за спеціальностями. У різний період кафедру очолювали: к. філол. н., доцент І. Т. Купріянов (з 1990 по 1993 рр.), к. філол. н., доцент Л. І. Кучеренко (з 1993 по 1994 рр.), к. і. н., доцент Г. В. Журбелюк

(з 1994 по 1995 рр.), к.філол.н., доцент Хом’як Т.В. ( з 1996 по 2003 рр.). З 2003 року завідувач кафедри – к. філол. н., доцент О. О. Стадніченко.

За роки існування кафедри на ній працювали: Т. Г. Антонюк, І. Г. Абрамова, С. А. Гнатенко, Ю. О. Губа, Г. О. Гаджилова, Н. Ф. Долецька, Н. І. Козак, О. В. Краєва, Г. Г. Лозов’юк, О. І. Лютий, Б. В. Назаров, Л. В. Пащина, В. М. Пачева, Н. В. Путря, І. В. Пуха, А. О. Папиріна, Б. Р. Стецюк, А. І. Тернова, І. Ф. Шапошникова, І. М. Шатова, Л. В. Чернявська, А. І. Лохматова. Багато енергії і знань вишу віддав І. В. Пуха, який працював над написанням історії університету, Т. Г. Антонюк тепер працівник Міністерства освіти і науки України. Добрі згадки в студентів і викладачів залишила про себе старший викладач Л. В. Пащина – людина енциклопедичних знань, високої духовності, поліглот (володіє шістьма іноземними мовами), палкий пропагандист і захисник української мови та культури, яка зараз перебуває на заслуженому відпочинку.

На сучасному етапі кафедри українознавства працюють: О. О. Стадніченко (к. філол. наук, доцент, завкафедри), Н. Ю. Гринькіна (старший лаборант), В. Г. Бондаренко (к. іст. наук, доцент), Н. А. Грозовська (к. філол. наук, доцент), Ю. В. Ласкава (к. філол. наук, старший викладач) І. В. Процик (к. філол. наук, старший викладач), В. М. Ткачук (старший викладач), М. В. Стасик (к. філол. наук, доцент), О. О. Шульга (асистент). Кафедра забезпечує викладання семи навчальних дисциплін: «Українська мова професійного спрямування», «Народознавство», «Українознавство», «Сучасна українська література», «Історія української літератури» для студентів спеціальності «Театральне мистецтво», «Основи наукових досліджень та інформаційна культура студентів», «Історія української культури». Викладацький склад кафедри постійно працює над підвищенням свого наукового-методичного рівня шляхом різних форм: через навчання в аспірантурі, стажування, творчі відпустки, беруть участь у роботі науково-методичних семінарів, конференцій тощо. Викладачі кафедри є авторами багатьох наукових праць, зокрема монографій, навчальних посібників, статей. Ці публікації, доповіді на постійно діючому науково-методичному семінарі, виступи на щорічній науково-підсумковій конференції ЗНУ, участь у Всеукраїнських та Міжнародних конференціях та симпозіумах відбивають наукові зацікавлення викладачів кафедри (це переважно дослідження творчості видатних українських письменників, зокрема Л. Костенко, У. Самчука, В. Підмогильного, української мемуаристики кінця ХІХ – поч. ХХ ст., історії розвитку української літератури на Запоріжжі, щодо мовознавчих наукових пошуків, то це зокрема, проблеми термінології, весільного обряду середньонаддніпрянського реґіону, проблеми розвитку української термінологічної лексики та українознавства.

За висновками комісії Державної інспекції навчальних закладів, “колектив кафедри українознавства ЗНУ активно і всебічно сприяє підвищенню у студентів університету рівня практичного володіння українською мовою, удосконалення теоретичних знань, збагаченню знань з українознавства та народознавства. Навчально-виховний процес здійснюваний колективом кафедри, відповідає сучасним вимогам вищої національної школи”.

Кафедра українознавства підтримує тісні зв’язки із загальноосвітніми закладами м. Запоріжжя та області. Викладачами кафедри проводяться бесіди, читаються лекції з проблем української мови і літератури у вишах, військових частинах, бібліотеках Запорізького регіону, часто вони є учасниками теле- та радіопередач на каналах «Запоріжжя», «Алекс», «ТВ-5», «МТВ», «TV-GOLD» та ін., які присвячені питанням українознавства, розвитку сучасного літературного процесу, етнолінгвістичної ситуації на Запоріжжі.

Силами кафедри українознавства 1996 року було відкрито “Світлицю”, інтер’єр якої ілюстрував життя і побут нашого регіону.

У 2009 році за ініціативою ректора Запорізького національного університету проф. Сергія Михайловича Тимченка було здійснено реконструкцію «Світлиці», до якої було залучено провідних дизайнерів, художників, які створили проект-ескіз, за яким і було відновлено інтер’єр української світлиці кінця ХІХ – поч. ХХ ст. У ході реставрації було оновлено українську піч, кімната облаштована новими меблями (стіл, лавки, мисники) з натурального дерева, виготовленими на замовлення ЗНУ, сволоками, полив’яним та керамічним посудом за старими зразками, автентичними предметами тогочасного побуту і т.д. Особливим елементом дизайну став петриківський розпис стін «Світлиці». Особисто ректор С. Тимченко подарував для цієї українознавчої кімнати українські ікони, написані й освячені спеціально для «Світлиці» в одному з монастирів Волинської області. Відтепер наша «Світлиця» стала використовуватись не тільки для проведення занять з українознавства, а й улюбленим місцем, де збираються письменники, митці, співаки, журналісти, де проводяться зустрічі іноземних делегацій, презентації книг, прес-конференції. Вона стала ніби оазисом української духовності, інтелектуальним центром для студентів та викладачів ЗНУ, а також для представників запорізької інтелігенції.

У тісному зв’язку з навчальним процесом проводиться і виховна робота. Красу українського слова студенти всіх факультетів пізнають шляхом безпосередньої участі в тих літературно-культурних заходах, які проводить кафедра (вечори українського гумору, свято матері – «Берегиня». Вечори , присвячені 140-річчю від дня заснування «Просвіти», ювілейним датам українських письменників – Л. Костенко, І. Нечуя-Левицького, О. Гончара, Т. Шевченка, І. Франка, загальноуніверситетські: свята української мови “Я всім на світі поділюся з вами, та слова рідного нікому не віддам”, «Шануймо мову над усі боги, якщо ми хочем зватися народом», вечір-реквієм, присвячений вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років «Прости нас, пам’яте, прости…», щорічний конкурс української мови ім. П. Яцика, інсценізація творів українських класиків та сучасних авторів тощо).

Викладачі кафедри беруть активну участь у громадському житті регіону, у пропаганді українського слова, українських національних цінностей, моралі і духовності, повернення до правдивої історії нашого народу. Зокрема, завідувач кафедри українознавства О. О. Стадніченко була літературним редактором Запорізького обласного тому Національної книги пам’яті жертв Голодомору в Україні в 1932 – 1933 рр. У 2008 році за значний особистий внесок у розвиток української мови, вагомі досягнення у професійній діяльності указом Президента України № 1000/2008 О. О. Стадніченко була нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Наша епоха насичена трагічним зламами і оптимістичними злетами, епоха складна, неоднозначна, але для українознавства позначена оптимістичними надіями на майбутнє. Той сплеск інтересу до українознавства, свідками якого ми є, відображає новітні зрушення в психології посттоталітарного суспільства. Фальшиві, космополітичні гасла змінюються на національно-патріотичні – зараз цей процес з велінням часу, що засвідчує стійку лояльність більшості народу до ідеалу державно-національної і духовної суверенності. Постала нагальна потреба у виробленні національної концепції розбудови держави, в осмисленні українознавства як освітньої і наукової системи, як філософії суспільства й політики держави.

Нині українознавство впроваджується в усіх типах навчальних закладів не тільки як наука про Україну, а й як філософія знання – з позицій етики, духовної культури і віри народу, ідеалів та уявлень про його історичну місію. Ці завдання впроваджуються в життя викладачами кафедри українознавства на виконання Концепції національного виховання студентської молоді, затвердженою колегією Міністерства освіти від 8 квітня 2009 року.

У 2008 – 2009 навчальному році кафедра українознавства зробила новий рішучий крок в опануванні нового напряму своєї навчальної діяльності. Це навчання іноземців-слухачів підготовчого відділення українській мові з метою їх майбутнього здобуття вищої освіти у вишах України. Це була група слухачів з Нігерії, які за надкороткий термін (близько 5 місяців) під керівництвом викладачів О. О. Стадніченко, В. М. Ткачука, О. І. Васильченко змогла опанувати українську мову в межах, достатніх для подальшого навчання, а кафедрою була створена й апробована методика навчання іноземців українській мові.

У березні 2010 року на відзначення 80-літнього ювілею ЗНУ та 20-ліття кафедри українознавства було започатковано проведення студій з писанкарства «Сяйво писанкове», яке викликало інтерес як серед викладачів, так і серед студентів, і було висвітлено багатьма регіональними засобами масової інформації. У 2009 – 2011 н. р. активізувалася видавнича діяльність кафедри. За останній період викладачами кафедри 16 навчальних посібників, двом з яких – «Українська мова професійного спрямування» та «Основи наукових досліджень» – присвоєно гриф МОН.

У 2013 та 2015 рр. кафедрою було проведено Всеукраїнську наукову конференцію «Запорожжя в гуманітарному дискурсі».

Під керівництвом завідувача кафедри українознавства, доцента О. О. Стадніченко з грудня 2014 р. проводиться Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та авторської пісні ім. Марини Брацило «Хортицькі дзвони». З 2014 року при кафедрі працює літературна студія імені Марини Брацило, до складу якої входять як студенти ЗНУ, так і літературно обдарована молодь міста Запоріжжя і області.

ВИКЛАДАЦЬКИЙ СКЛАД КАФЕДРИ

Стадніченко Ольга Олександрівна – завідувач кафедри, кандидат філологічних наук, доцент. 1991 року закінчила Запорізький державний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». 1999 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Творчість Петра Ребра в контексті розвитку української літератури 50 – 90-х рр. ХХ ст.». Викладає дисципліни: «Українська мова професійного спрямування», «Сучасна українська література», «Основи наукових досліджень». Має 150 наукових та навчально-методичних публікацій. З 2003 року – завідувач кафедри українознавства.

Бондаренко Володимир Григорович – кандидат історичних наук, доцент. 1990 року закінчив Запорізький державний університет за спеціальністю «Історія. Викладач історії та права». 2006 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Вільнокозацький рух на Півдні України (1917 – 1918 рр.)». Викладає дисципліну – «Історія української культури». Має 1 монографію та більше 50 наукових публікацій.

Грозовська Наталя Андріївна – кандидат філологічних наук, доцент. 1988 року закінчила Запорізький державний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». 1998року захистила кандидатську дисертацію на тему «Термінологія весільного обряду середньонаддніпрянського реґіону (Київська, Полтавська, Черкаська області)». Викладає дисципліну «Українська мова професійного спрямування». Має близько 27 наукових та навчально-методичних публікацій.

Ласкава Юлія Володимирівна - кандидат філологічних наук, старший викладач. 1998 року закінчила Запорізький державний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». У 2013 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Літературно-художня інтерпретація постаті кошового Петра Калнишевського: особливості характеротворення». Викладає дисципліни: «Історія української культури», «Українська мова професійного спрямування». Має 11 наукових та навчально-методичних публікацій.

Процик Ірина Володимирівна – кандидат філологічних наук, старший викладач. 2008 року закінчила Запорізький національний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». 2011 р. закінчила аспірантуру зі спеціальності 10.01.01 – «українська література». У 2012 році захистила кандидатську дисертацію. Викладає дисципліну «Українська мова професійного спрямування». Має 21 наукову та навчально-методичну публікації.

Стасик Микола Васильович – кандидат філологічних наук, доцент. 1997 року закінчив Запорізький державний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». 2006 року захистив кандидатську дисертацію на тему “Епічні стильові домінанти художньої прози Уласа Самчука”. Викладає дисципліни «Українська мова професійного спрямування», «Українознавство», «Народознавство». Має більше 50 наукових та навчально-методичних публікацій.

Ткачук Володимир Миколайович – старший викладач. 1990 року закінчив Львівський державний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». Викладає дисципліну – «Українська мова професійного спрямування». Має 30 наукових та навчально-методичних публікацій.

Шульга Олена Олексіївна – асистент. 2010 року закінчила Запорізький національний університет за спеціальністю «Філолог. Викладач української мови та літератури». Здобувач кафедри українознавства зі спеціальності 10.01.01 – «українська література». Викладає дисципліни: «Українська мова професійного спрямування», «Сучасна українська література». Має 13 наукових та навчально-методичних публікацій.

Склад кафедри українознавства у 2014/2015н.р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ

Для забезпечення навчального процесу викладачами кафедри видані такі науково-методичні посібники з грифом МОН:

Навчальний процес забезпечується навчально-методичними посібниками, методичними рекомендаціями та іншими видами навчально-методичної літератури, виданими викладачами кафедри українознавства. Серед них, зокрема, такі:

Науковий напрям, за яким працює кафедра – «Українська мемуарна та художньо-історична проза кінця ХХ – початку ХХІ століть: еволюція, інтерпретація, поетика».

На кафедрі українознавства розроблено навчально-методичні комплекси з таких дисциплін: «Українська мова професійного спрямування», «Сучасна українська література», «Основи наукових досліджень та інформаційна культура студентів», «Українознавство», «Народознавство»; «Історія української культури» за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Багато років викладачі кафедри плідно співпрацюють з Малою академією наук. Здавна практикуються науково-методичні семінари з літературного краєзнавства, читацькі конференції та зустрічі з письменниками – П. Вольвачем, П. Ребром, Г. Лютим, Л. Геньбою, О. Абліцовим, А. Лупинос, В. Сироваткою та іншими.

Викладачі кафедри активно займаються науковою діяльністю. Зокрема, у 2014 – 15 роках взяли участь у таких наукових конференціях:

Викладачі кафедри постійно публікують результати своїх наукових досліджень у фахових та науково-популярних виданнях.