Основні курси.

У професійному стандарті «Журналіст мультимедійних видань ЗМІ» зазначається: «Найцінніше у сучасному швидкісному світі високих технологій та Інтернету – інформація. І заледве не ключовою постаттю щодо її миттєвого та компетентного розповсюдження є журналіст. Саме постать журналіста є вкрай потрібною сьогодні. Мобільність, креативність, компетентність, здатність до аналітики та системної обробки матеріалу – усе це вимоги, які висувають сучасні ЗМІ до журналіста. Саме він є головною ланкою у поданні інформаційного контенту через ЗМІ».

Освітньо-професійна програма бакалавра журналістики передбачає підготовку фахівців для роботи в пресі, на радіо й телебаченні, в інтернет-виданнях.

Для кого ця професія?

Професія журналіста – для тих, хто бажає тримати руку на інформаційному «пульсі» суспільства та постійно перебувати у вирі найцікавіших подій. Вона може здаватись романтичною, захопливою, а то й небезпечною. Але це завжди відповідальна й важлива справа, адже дзеркало сучасності формується завдяки журналістам. І саме від їх професіоналізму, громадянської позиції залежить те, чи не буде це дзеркало викривленим.

При підготовці журналістів першочергова увага приділяється формуванню їхньої професійної компетентності – умінню визначати актуальні суспільні теми, організовувати й планувати журналістську роботу, здобувати потрібну інформацію, структурувати її відповідно до вимог журналістських жанрів, працювати в редакційному колективі, професійних медіа-організаціях чи фрилансером.

Що вивчаємо?

Найважливішим для формування журналістських компетенцій є цикл дисциплін професійно-практичної підготовки.

Основи роботи з інформацією студенти опановують вже на першому році навчання в межах «Агенційної журналістики». Курси з газетно-журнального, теле- і радіовиробництва, «Основи інтернет-журналістики», «Фотожурналістика» надають студентам необхідну теоретичну і практичну підготовку для роботи в різних видах медіа й дозволяють визначитись із майбутньою спеціалізацією. Сучасні дисципліни «Журналістські розслідування», «Міжнародна журналістика», «Новітні медіа», «Прес-служби та інформаційні агентства» розширюють межі практичних навичок. Курси «Комунікаційні технології» та «Медіакритика» сприяють виробленню вміння оцінювати чужі медійні продукти й нести відповідальність за власну роботу.

На сьогодні програма підготовки журналістів пропонує чотири спеціалізації:

• газетна журналістика (спеціалізовані дисципліни «Газетно-журнальні жанри», «Журнали на сучасному ринку преси», «Дизайн друкованого видання»);
• телевізійна журналістика (спеціалізовані дисципліни «Режисер на телебаченні», «Ведучий на телебаченні», «Технології створення аудіовізуального продукту»);
• радіожурналістика (спеціалізовані дисципліни «Музичний редактор на радіо», «Інформаційне радіомовлення», «Особливості форматування сучасного радіоефіру»);
• інтернет-журналістика (спеціалізовані дисципліни «Веб-сайт як інтернет-ЗМІ», «Мультимедійність в Інтернет-журналістиці», «Оптимізація роботи інтернет-видання», «Конвергентний ньюзрум»).

Професія журналіста передбачає досконале володіння рідною мовою, а також знання іноземних мов, аби бути конкурентоспроможним у глобалізованому світі, тому велика увага приділяється також філологічній підготовці студентів – вивченню української та російської мов. Для групи студентів-міжнародинків деякі фахові дисципліни ведуть англійською мовою зарубіжні і наші викладачі.

Які перспективи?

Український медіа-бізнес сьогодні стрімко розвивається. З’являються нові суспільно-політичні, спеціалізовані, корпоративні видання, створюються інформаційні портали в Інтернеті, розвивається громадське мовлення. На ринку праці існує високий попит на таких фахівців:

• кореспонденти друкованих / мультимедійних видань;
• журналісти ЗМІ;
• оглядачі;
• ведучі радіо- й телепрограм;
• телеоператори;
• режисери монтажу;
• режисери радіомовлення / телебачення;
• музичні редактори.

По завершенні бакалаврату можливе продовження навчання на спеціальності «Журналістика (за видами)» за освітньо-кваліфікаційними рівнями «Спеціаліст» і «Магістр».