Пам'ятки старовини степового Причорномор'я і Криму: збірка наукових праць

Навчально-наукова лабораторія археологічних досліджень ЗНУ створена у 1986 р. Головний напрямок діяльності – проведення охоронних досліджень у Запорізькій та суміжних областях, реконструкція давньої історії краю за даними археології.

У теперішній час лабораторія – визнаний науковий центр археології Подніпров’я. В різні роки у лабораторії працювали К.В. Мальшина, О.В. Тубольцев, І.І. Капріцин, Г.І. Шахров, Т.Г. Самар, В.М. Самар, С.І. Татарінов, О.В. Дровосекова, М.В. Єльніков. Співробітники (2) проводять вивчення найбільших у Європі могильників скіфського періоду Мамай-Гора та середньовіччя – Мамай-Сурка (3), ведуть роботу по створенню фундаментальної історії краю з найдавніших часів до періоду середньовіччя, підтримують активні контакти с науковими установами Європи та Америки, беруть участь у роботі міжнародних експедицій та конференцій (4). На базі лабораторії проводяться конференції та семінари, видано понад 30 збірок наукових праць та монографій (5).

Активна взаємодія з колишніми випускниками історичного факультету, тісні контакти з краєзнавцями у різних районах Запорізької та інших областей дають можливість оперативно отримувати інформацію про порушення археологічних пам’яток, випадкові знахідки. У роботі щорічних експедицій (6) приймають участь студенти історичного факультету ЗНУ, що проходять археологічну практику.

Необхідно також додати, що археологічні артефакти, які щорічно надходять у лабораторію, після відповідної обробки передаються на зберігання в Запорізький обласний краєзнавчий музей, значна частина з них є окрасою його експозицій.

Ведеться активна робота з пропаганди археологічних знань засобами масової інформації. Співробітники взяли активну участь у написанні підручника з історії рідного краю для учнів області, посібників для студентів. Незважаючи на економічну скруту, фахівці лабораторії роблять усе можливе, щоб зберегти пам`ятки давнини для нащадків, хоча в умовах нашого часу

з кожним роком це дедалі важче робити.

Археологічна лабораторія є визнаним науковим центром в Україні (7).

Співробітники лабораторії (на 2008 р.)

ТОЩЕВ ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

1951 р. народження. Закінчив історичний факультет ОДУ (1973). Кандидатську дисертацію захистив у 1982 р. Доцент кафедри історії України ЗНУ. Керівник навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень ЗНУ.

Основні роботи:

• Средний период бронзового века Юго-Запада СССР // Монография депонирована в ИНИОН АН СССР.19.06.1987 г., № 29903.–227 с. – Новая советская литература по общественным наукам. ИСТОРИЯ. АРХЕОЛОГИЯ. ЭТНОГРАФИЯ. – 1987. – № 11.
• Курганные древности Крыма. I. – Запорожье, 1994 – 121 с. (співавтори С.Г. Колтухов, О.Є. Кислий).
• Великознаменские курганы (№ 14-15). – Запорожье, 1995.– 92 с. (співавтори С.І. Андрух, Г.І. Шахров).
• Курганные древности Крыма. II. – Запорожье, 1998. –194 с. (співавтор С.Г. Колтухов).
• Cultura catacombelor şi contactelele ei în partea de vest a arealului //Thraco-Dacica", XIX. – Bucureşti, 1998, – Р. 51-69
• Могильник Мамай-Гора. I. – Запорожье, 1999. – 232 с. (співавтор С.І. Андрух).
• Курганные древности Крыма. III. – Запорожье, 2000. – 245 с. (співавтор В.О. Колотухін).
• Археологические древности Буджака (курганная группа у с. Лиман). – Запорожье, 2003. – 106 с. (співавтор Л.В. Субботін).
• Крым в эпоху бронзы. – Запорожье, 2007. – 303 с. Іванова С.В., Островерхов А.С. Рец.: Тощев Г.Н. Крым в эпоху бронзы. – Запорожье: Запоріз. Нац. Ун-т, 2007. – 304 с., ил. // Археологія, 2. – 2008. – С.100-103.
• Михайлов Б.Д. Реценция на монографию: Тощев Г.Н. Крым в эпоху бронзы. – Запорожье: Запоріз. Нац. Ун-т, 2007. – 304 с., ил. // Каменная Могила и ее окрестности. Сборник научных статей. – Запорожье, 2008. –С. 244-253.

АНДРУХ СВІТЛАНА ІВАНІВНА

1958 р. народження. Закінчила історичний факультет Кишинівського університету в 1980 р. Кандидат історичних наук (1992). Доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЗНУ.

Основні роботи:

• Нижнедунайская Скифия в IV – в начале I в. до н.э. (этно-политический аспект). – Запорожье, 1995. – 206 с.
• Могильник Мамай-Гора. I. – Запорожье, 1999. – 232 с. (співавтор Г.М. Тощев).
• Мамай-Гора: итоги (1988-1998) и перспективы изучения // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. К столетию Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1999. – С.249-252. (співавтор Г.М. Тощев).
• La necropole scyhique Mamai-Gora sur le Dniepr inferieur // Tombes tumulaires de l’ Age du Fer dans le Sud-Est de l’Europe. Actes du II-e Colloque International d’Archeologie Funeraire. -# 1. – Tulcea, 2000. – P. 53-68 (співавтор Г.М. Тощев).
• Могильник Мамай-Гора. Книга II. – Запорожье, 2001. – 238 с.
• Могильник Мамай-Гора в Нижнем Поднепровье // Скифы и сарматы в VII-III вв. до н.э. Палеозоология, антропология и археология. – М., 2000. – С.110-119.
• Могильник Мамай-Гора. Книга. ІІІ. – Запорожье, 2004. – 201 с. (співавтор Г.Н. Тощев).

РОЩИНА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА

У 1989 р. закінчила історичний факультет Запорізького державного університету. Кандидат історичних наук (1998 р.). Доцент кафедри історії України Запорізького національного університету (з 2000 р.), співробітник навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень ЗНУ, член наукового товариства ім. Я.Новицького.

Основні роботи:

• Козацький фактор в адміністративній політиці уряду на Півдні України першої половини ХІХ століття // Адміністративний устрій та самоврядування в Україні ХVІІ – ХХ століття. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції м. Запоріжжя, 13-14 жовтня 1999 р. — Запоріжжя: РА “Тандем – У”, 1999. — Ч. І. — С. 146-154.
• Йосип Гладкий: людина і діяч // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна ХVІІІ–ХІХ століття. — Запоріжжя: РА “Тандем – У”, 1999. — Вип. 4 (5). — С. 240 – 251.
• Азовське козацьке військо (1828–1866). — Запоріжжя, 2000. — 514 с.
• Збройні сили України. Навчальний посібник до спецкурсу: "Військова історія України" для студентів ІІ курсу історичного факультету ЗДУ. — Запоріжжя, 2000. — 62 с. (Співавтор В.М. Мороко).
• Азовцы — последнее украинское пополнение Кубанского войска (по архивным материалам) // Итоги фольклорно-этнографических исследований этнических культур Северного Кавказа за 2002 год. Дикаревские чтения (9). - Краснодар, издательство "Крайбибколлектор", 2003. — С. 11-20. — 0,5 друк. арк.
• Джерела з історії південноукраїнських козацьких військ останньої чверті ХVIII—ХІХ століття в архівосховищах Одеської області // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Інститут археографії та джерелознавства ім М.С. Грушевського НАН України. — К., 2006. — Т. 12. — С. 210-236. — 1 друк. арк.
• Участие южноукраинских казачьих войск в Восточной войне (1853–1856) // Мир казачества. Сборник научных трудов. — Вып. 1. — Краснодар: ООО РИЦ «Мир Кубани», 2006. — С. 54-66. — 1, 4 друк. арк.
• Козацькі регалії ХVIII–ХІХ століття: яка доля їх чекає? // Музеї України. — 2006. — № 4 (16). — С.4-6. — 0, 3 друк. арк.
• Архівні джерела особового походження до історії козацьких військ Південної України останньої чверті ХVIII–ХІХ століття // Південний архів: Збірник наукових праць. Історичні науки. — Випуск 25. — Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. — С. 47-55. — 1,1 друк. арк.

Базові пам’ятки

Могильник МАМАЙ-ГОРА

Могильник Мамай-Гора локалізується на високому обривистому березі Каховського водосховища у с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області (Україна). Пам’ятка досліджується археологічною експедицією Запорізького національного університету з 1988 р. по теперішній час. Нажаль, у зв’язку з погіршенням економічного стану в державі, з 1994 р. фінансування робіт припинилося, що призвело до різкого зменшення об’єму робіт.

Пам’ятка займає площу 22 га, основна концентрація поховальних комплексів спостерігається на 9 га. Її центр складає група з п’яти насипів заввишки від 2 до 8 м. Навкруги розташовані більш дрібні кургани, що постійно розорюються місцевими фермерами. За даними візуального спостереження та аерофотозйомки їх нараховується близько 200. На початковому етапі була використана традиційна методика розкопок курганних могильників – відкриття видимих насипів. Однак під час польових досліджень було встановлено, що реальна кількість їх набагато більша. Значне число комплексів не фіксувалося внаслідок порушення шарів ґрунту багатолітніми сільськогосподарськими роботами. Тому для повноцінного вивчення пам’ятки була використана методика суцільного розкриття площі як за допомогою техніки, так і вручну.

За 21 рік розкопок розкрито більше 8 га. З’ясувалося, що пам’ятка представлена не лише курганами, але й ґрунтовими могильниками доби енеоліту, бронзи, золотоординського та ногайського часів.

На курганному могильнику досліджено 213 насипів та інших об’єктів. Загальна кількість поховань – більше 600. Встановлено, що могильник функціонував із епоху ранньої бронзи до часів середньовіччя. Найбільше пам’яток відноситься до скіфської епохи. Насьогодні досліджено 167 курганів із 360 похованнями вказаного періоду. Частина поховань пограбована, однак більше 70 відсотків їх дають повну чи відносно повну інформацію про пам’ятку.

Курганна архітектура, конструкції поховальних ям та обряд поховання типові для степових пам’яток епохи бронзи – раннього заліза. В той же час відзначено нові деталі, невідомі раніше, що дозволяє доповнити вже існуючі класифікації.

На північній периферії могильника досліджені культові комплекси, аналогії яким відомі на території Румунії, Болгарії, Риму і Греції.

Інвентар дослідженої частини могильника склав вельми показову і різноманітну колекцію предметів матеріальної культури населення епохи неоліту, бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя. Переважну частину колекції становлять знахідки скіфської часу. Вони представлені: наступальним та захисним озброєнням (наконечники стріл, списи, мечі, бойові сокири, фрагменти панцерних обладунків), прикрасами (намиста, браслети, кільця, гривни та ін.), місцевою й імпортною керамікою (горщики, миски, амфори, чорнолаковий посуд), знаряддями праці та ін. Загальна кількість знахідок перевищує 4000 одиниць.

Басейн Нижнього Дніпра з найдавніших часів славився багатими пасовищами, луками, землями, придатними для землеробства. Завдяки Дніпру налагоджувалися торгові стосунки степових народів з населенням лісостепу, а завдяки наявності численних бродів і переправ розвивалися суходільні комунікації в напрямку захід-схід. Багатства регіону обумовили його щільну заселеність на протязі всієї історії людства і знайшли відображення в роботах численних авторів античності та середньовіччя (найбільш повний опис регіону подано давньогрецьким істориком V ст. до н.е. Геродотом).

В епоху ранньозалізного віку Нижнє Подніпров’я стало центром Причорноморської Скіфії. Саме тут для всього періоду існування скіфської культури відзначена найбільша концентрація пам’яток. Серед них слід назвати всесвітньо відомі – Солоху, Гайманову Могилу, Чортомлик, Товсту Могилу, Кам’янське городище (останнє розглядалося деякими дослідниками як столиця скіфського царства Атея) й ін. Пам’ятки Нижнього Подніпров’я поряд із даними античних авторів, стали основою реконструкції побуту і господарства, соціальної стратифікації суспільства, династично-політичної історії, духовного життя.

Найбільш перспективним і репрезентативним для детального і поглибленого вивчення скіфської культури є могильник Мамай-Гора. Пріоритетна значущість Мамай-Гори в дослідженні скіфських старожитностей обумовлена рядом факторів. Географічно він займає центральне положення серед пам’яток Причорноморської Скіфії, розташований поблизу згаданого Кам’янського городища і на рівній відстані між “царськими” курганами Солоха та Чортомлик. За площею, яку він займає, і кількістю поховань могильник не має собі рівних у Причорномор’ї та є одним із самих великих в Євразійському Степу. Крім того, пам’ятка поступово руйнується внаслідок берегової абразії і найближчим часом їй загрожує небезпека повного знищення (за 30 років з часів будівництва водосховища руйнації зазнало понад 400 м берегової смуги).

Метою робіт є повне археологічне дослідження могильника Мамай-Гора, аналіз та інтерпретація отриманого матеріалу. Кінцевим результатом дослідження буде видання серії монографій (перша вийшла у 1997 р., друга – в 2001 р., третя – в 2004 р.) з повною публікацією й інтерпретацією матеріалів, а також всебічна реконструкція етнокультурної історії регіону зокрема, і Степового Причорномор’я в цілому.

Специфіка могильника дозволяє проводити суцільне розкриття площі пам’ятки. Дослідження проводяться як вручну, так і з використанням землерийної техніки – скреперів, рідше – бульдозерів. Тільки таким чином можливе максимально повне вивчення пам’ятки. Археологічні дослідження проводяться в комплексі з типологічним, функціональним, порівняльно-історичним аналізом джерел, а також повною обробкою літератури, що є з даної проблематики.

Утілювання в життя даної програми має також велике значення і для міждисциплінарних досліджень. До них залучаються фахівці різних напрямків. Це обумовлено, по-перше, тим, що вперше зібрана максимально повна для скіфського світу антропологічна колекція. Поповнення її під час подальшого вивчення могильника, статистична обробка, співставлення з матеріалами розташованих поруч пам’яток і пам’яток скіфського типу, дозволять вирішити багато проблем, серед яких найважливішими є: проблема походження скіфського етносу, взаємозв’язок його з оточуючими народами, демографія населення та ін.

По-друге, на основі значної колекції палеозоологічних матеріалів можлива реконструкція економіки населення даного регіону, її еволюція, в основі якої лежить зміна клімато-географічних умов. Для вирішення цих питань передбачається і проведення серії аналізу ґрунтів.

Зі серією виробів з металу проведено металографічний аналіз. Отримані дані свідчать про перспективність таких аналізів і дають підстави для пошуку конкретних центрів кольорової металургії та ремісничих майстерень для виготовлення визначених категорій предметів. Петрографічні і мінералогічні дослідження дають змогу зробити висновок про мінерали та сировину з каменя, що використовувалися в різних ремеслах, напрямки контактів і зв’язків. Отримані матеріали стануть основою для глобальних реконструкцій історичного розвитку регіону від епохи неоліту до середньовіччя.

З 1988 р. на Мамай-Горі проходять археологічну практику студенти історичного факультету ЗНУ.

Інформаційні нотатки

• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования на Мамай горе в 1989-1990 гг. // Вестник краеведа. – Запорожье, 1991. – Вып. 2. – С. 3-4.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования на Мамай горе в 1991 г. // Археологический вестник. – Запорожье, 1992 – № 3. – С. 25-26.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Исследования на Мамай-Горе в 1992 году // Археологічні дослідження на Україні 1992 року. – К., 1993. – С. 135
• Тубольцев О.В. Неолитические погребения Мамай Горы // Археологический вестник. – Запорожье, 1992. – № 3. – С. 5-7.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Исследования на Мамай горе в 1992 году // Археологiчнi дослiдження на Україні в 1992 р. – К., 1993. – С. 135.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования на Мамай-Горе в 1997-1998 гг. // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. – К., 1998. – С. 50.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Раскопки на могильнике Мамай-Гора // Археологічні відкриття в Україні 1999-2000 рр. – К., 2001. – С. 68-69.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Охранные работы на Мамай-Горе в 2001 г. // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001 рр. – К., 2002. – с.86.

Тези конференцій

• Тощев Г.Н. Исследования курганного могильника “Мамай гора” в 1988 г. // Тезисы докладов Всесоюзной конференции “Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья”, посвященной 90-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1989. – С. 150–151.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Исследования скифского могильника Мамай-Гора // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов Международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. II. – Запорожье, 1994. – С. 12–16.
• Тубольцев О.В. Неолитический могильник Мамай Горы // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э. Тезисы Международной археологической конференции. – Тирасполь, 1994. – С. 18-19.
• Ельников М.В. Сарматские погребения из курганного могильника Мамай-Гора // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья: Тезисы докладов международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1994. – С. 55-57.
• Тощев Г.Н. О грунтовых могильниках КК // Древнейшие общества земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э. Тезисы Международной археологической конференции. – Тирасполь, 1994. – С. 102-103.
• S.Andruh, G.Toscev. Mamai-Gora, a Tumulary Necropolis of Scythian Age in the Eurasian Area // Tumulary Tombs of Iron Age in the South-Eastern Europe. The 2-nd International Symposium of Funerary Archeology. – Tulcea–Braila–Slobozia–Calarasi, 1995. – P.3.
• Тощев Г.Н. О методике раскопок крупных могильников степной зоны // Северо–Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит–бронзовый век). Материалы международной конференции. – Донецк, 1996. – Ч.2. – С. 91-92.
• Єльніков М.В. Тамгоподібні знаки на вістрях стріл скіфського часу // Матеріали IV Міжнародної археологічної конференції студентів і молодих вчених. – К. 1996. – С. 150-151.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Мамай-Гора: итоги (1988-1998) и перспективы изучения // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. К 100-летию Б.Н. Гракова. – Запорожье, 1999. – С. 249-252.
• Андрух С.И. Деревянная посуда из захоронений скифского могильника Мамай-Гора // 60 лет кафедре археологии МГУ им. М.В. Ломоносова. Тезисы докладов юбилейной конференции, посв. 60-летию кафедры исторического факультета Московского государственного университета им. М.В. Ломоносова. – М., 1999. – С. 125-127.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора – неординарный памятник рядового населения Скифии конца V-IV вв. до н.э. // Скифы Северного Причерноморья в VІІ-ІV вв. до н.э. Тез. докл. международн. конф., посв. 100-летию со дня рождения Б.Н. Гракова. – М., 1999. – С. 11-14.
• Andruh S. About Some peculiarities of sepulchral Funeral practice at scythian Burial ground Mamay-Gora // Tulcea, 2000. – P.9-11.
• Andruкh S., Toschev G. Social Stratification of Scythian Graves from Burial Cround Mamay-Gora // The 5 th International Colloquium of Funerare Archaeoljgy. The Grave as an Expression of the dead social Status (5th c.B.C. – 5 th c.A.D.) – Braila-Tulcea, 2003. – P.5-6.
• Тощев Г. Н., Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора // «Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно–інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця». Тези доповідей І міжнародного конгресу. – Запоріжжя, 2004. – С. 116-119.
• Комарцова А. В. Могильник доби середньовіччя на березі Каховського водосховища // Середньовічні старожитності Центрально – Східної Європи / Матеріали VI міжнародної студентської наукової археологічної конференції. 13 – 15 квітня 2007 р. – Чернігів, 2007. – С. 96 – 97.
• Комарцова А.В. Ногайські поховальні пам’ятники на території сучасної Запорізької області // «Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи». Матеріали VII міжнародної студентської наукової археологічної конференції./ 11 – 13 квітня 2008 р./. – Чернігів, 2008. – С. 109-110;

Статті

• Каприцын И.И. Средневековые погребения из кургана № 43 могильника Мамай-Гора // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1993. – Т. IV. – С. 264-267
• Тощев Г.Н. Грунтовый могильник катакомбного времени на Мамай горе // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1995. – Т. V. – С. 32-40.
• Тощев Г.Н. Памятники неолита и бронзы на Мамай-Горе (по материалам раскопок 1988-1995) // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1997. – Т. VI. – С. 71-84.
• Андрух С.И. Металлические украшения в убранстве рядовых скифов (по материалам могильника Мамай-Гора) // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. К 100-столетию Б.Н. Гракова. ІІІ Граковские чтения. – Запорожье, 1999. – С. 19-26.
• Андрух С.І., Секерська О.П. Нові археозоологічні матеріали зі скіфських поховань // Археологія. – 1999. – № 3. – С. 112-118.
• Андрух С.И. О некоторых особенностях погребально-поминальной практики на скифском могильнике Мамай-Гора // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2000. – Т. ІХ. – С. 238-243.
• Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора в Нижнем Поднепровье // Скифы и сарматы в VII-III вв. до н.э. Палеозоология, антропология и археология. – М., 2000. – С. 110-119.
• S.Andruh, G.Toscev. La necropole scyhique Mamai-Gora sur le Dniepr inferieur // Tombes tumulaires de l’ Age du Fer dans le Sud-Est de l’Europe. Actes du II-e Colloque International d’Archeologie Funeraire. -# 1. – Tulcea, 2000. – Р. 53-68.
• Косиков В.А. Бронзовые наконечники стрел из колчанных наборов некрополя раннего железного века Мамай-Гора: (к вопросу о сырьевой базе бронзолитейщиков степной Скифии) // Донецкий археологический сборник. – Донецк, 2001. – Вып. 9. – С. 55-88.
• Косиков В.А. Спектроаналитические исследования бронзовых наконечников стрел из колчанных наборов некрополя раннего железного века Мамай-Гора // ССПК. – Запоріжжя, 2001. – Т. IX. – С. 176-205.
• Литвинова Л.В. О населении Европейской Скифии (по антропологическим материалам могильника Мамай-Гора) // Российская археология. – 2002. – № 4. – С. 39-45
• Косиков В.А. Новые данные о сырьевой базе бронзолитейщиков степной Скифии (на материалах некрополя Мамай-гора) // Вісник Київського університету. Серія "Історія”. – 2002. – Вип. 63-64.
• Ельников М.В. Грунтовый кочевнический могильник Мамай-Гора XIV в. из Нижнего Поднепровья // Татарская археология. – Казань, 2004. – № 1-2 (12-13). – С.86-110.
• Литвинова Л.В. Палеодемография населения скифской культуры (по материалам могильника Мамай-Гора) // Від Кіммерії до Сарматії. – К., 2004. – С. 48-51.
• Toscev G.N.Die neolithische Nekropole Mamaj-Gora im unteren Dneprgebiet // Godišnjak. – Knjga XXXIV. Centar za balkanološka ispitivanja. – Sarajevo, 2005. – S.21-45
• Тощев Г.Н. Белозерский могильник на Мамай-Горе // Матеріали та дослідження з археології Східної України. – № 7. – Луганськ, 2007. – С.262-264;
• Тощев Г.Н. Катакомбное погребение 3 из кургана 185 Мамай-Гора // История оружия. – Альманах № 1. – Запорожье, 2008. – С. 37-43;

Популярні нотатки

• G.Toscev. Von den Fluten des Dnjepr bedroht // Archäologie in Deutschland, 1998. – 1. – S.56.
• Тощев Г.Н., Андрух С.И. Мамай-Гора. Могильник над столицей степной Скифии // Древний мир. – 2002. – № 3. – С. 42-44.

Монографії

• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга I. – Запорожье, 1999. – 232 с.
• Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора. Книга ІІ. – Запорожье, 2001. – 238 с.
• Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга IІІ. – Запорожье, 2004. – С. 203 с.

Буклети

• Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Буклет. – Полтава, 1999. – 3 с.

З 1989 по 2005 роки поряд із могильником Мамай-Гора досліджувався середньовічний могильник Мамай-Сурка.

Могильник МАМАЙ-СУРКА

Ґрунтовий могильник Мамай-Сурка розташований на високому мисі, створеному Каховським водосховищем і лівим берегом р. Мамай-Сурка. Перші свідчення про руйнацію некрополя у с. Велика Знам’янка Кам’янско-Дніпровського району Запорізької області надійшли в 1956 р. Рятівні систематичні роботи на ґрунтовому могильнику Мамай-Сурка стали проводитися співробітниками археологічної лабораторії ЗНУ з 1989 р. Розкрита площа складає більше 7.000 кв. м. На 2007 р. на пам’ятці досліджено 1163 поховання, 67 відсотків яких мали поховальний інвентар: особисті прикраси, предмети побуту та культового призначення. Особисті прикраси представлено кільцями з нашивними бляшками, сережками, перснями, браслетами “болгарського типу”. Серед побутових речей – залишки тканин і шкіри (халата і головної пов’язки з “дігамними” хрестами), ґудзики, кістяні футляри для голок, рибальський гачок, ножі, кресала, жорна. Нумізматичний матеріал представлений джучидськими монетами 40 – 60-х рр. XIV ст. Серед категорій культових речей – хрести-складні (енколпіони), хрест-жезл, образок, натільні хрестики.

За знахідками могильник датовано кінцем XIII – рубежем XIV-XV ст. Антропологічний аналіз свідчить про неоднорідний склад населення некрополя Мамай-Сурка. В його складі – алани і болгари, нащадки населення Хозарського каганату; слов’яни, вихідці з Середнього Подніпров’я й алани Північного Кавказу.

Наявність у похованнях некрополя східного кочівницького і давньоруського інвентарю відображає історичну ситуацію цього регіону в золотоординський період. Знаходячись поблизу водної переправи через Дніпро, людність, що залишила могильник Мамай-Сурка, брала активну участь у посередницькій торгівлі Сходу і Заходу, Русі і міст Кримського півострову. Це відбилося на різноманітності знайденого інвентарю, походження якого пов’язане з Китаєм, Середньою Азією, Іраном, Північним Кавказом, Нижнім Поволжям, Подонням, Руссю, Кримським півостровом, Францією.

Значний за кількістю поховань могильник, наявність у регіоні синхронних ґрунтових могильників спростовують сталі уявлення про степи Причорномор’я і Приазов’я як про “Дике Поле” часів Золотої Орди. Разом із цим, на могильнику Мамай-Сурка досліджено 67 господарчих комплексів, частково перекритих похованнями. Попри те, що більша частина території могильника зруйнована водами водосховища, вже сьогодні маємо підстави стверджувати про наявність у цьому місці значного протоміського або міського центру, населення якого перебувало в залежності від золотоординської адміністрації. Наявність у похованнях великої кількості виробів із срібла, золота, напівкоштовного каменю свідчить про привілейоване становище людності цього населеного пункту.

Вивчення могильника Мамай-Сурка дозволить розкрити одну зі слабо досліджених сторінок історії Півдня України.

З 1989 р. по 2005 р. на Мамай-Сурці проходили археологічну практику студенти історичного факультету ЗНУ.

Література про Мамай-Сурку

Інформаційні нотатки

• Каприцын И.И. Палеодемография грунтового могильника Мамай-Сурка (предварительные результаты) // Археологический вестник. – Запорожье, 1992. – № 3. – С. 36-38.
• Каприцын И.И. Исследования средневекового могильника Мамай-сурка в 1992 г. // Археологічні дослідження на Україні 1992 року. – К., 1993. – С. 69-71.
• Ельников М.В. Исследования могильника Мамай-Сурка в 1997-1998 гг. // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. – К., 1998. – С.76.
• Ельников М.В. Охранные работы на могильнике Мамай-Сурка // Археологічні відкриття в Україні 1999-2000 рр. – К., 2001г. – С. 19-20.
• Єльников М.В., Дровосєкова О.В. Охоронні дослідження 2001р. на могильнику Мамай-Сурка // Археологічні відкриття в Україні 2000-2001рр. – К., 2002. – С. 114-115.
• Єльников М.В. Археологічні дослідження могильника “Мамай-Сурка” у 2003 р. // Археологічні відкриття в Україні 2002-2003 рр. – К., 2004. – С. 124-125.

Тези конференцій

• Маленко Л.М. Могильник "Мамай-Сурка" эпохи средневековья // "Международные связи в средневековой Европе" – Запорожье, 1991. – С. 12-14.
• Капріцин І.І. Палеодемографія могильника Мамай-Сурка (попередні дослідження) // Матеріали ІV Міжнародної конференції студентів і молодих вчених. – К., 1996. – С. 221-222.
• Каприцын И.И. Предварительные результаты исследования грунтового могильника Мамай-сурка // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины: Тезисы докладов. – Харьков, 1995. – С. 99-100.
• Литвинова Л.В. Палеоантропологический материал из средневекового могильника Мамай-Сурка // Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Секція I,II. – Запоріжжя, 1997. – С. 31-36.
• Ельников М.В. Грунтовый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Секція I,II. – Запоріжжя, 1997. – С. 17-22.

Статті

• Ельников М.В., Локарев С.К. Золотоордынские монеты из могильника Мамай-Сурка // Нова парадигма. – Запоріжжя, 1997: РА “Тандем-У”. – Вип. 5. – С.63-70
• Ельников М.В. Про предмети з християнською символікою в похованнях могильника Мамай-Сурка // Археологічний літопис Лівобережної України. – Полтава, 1999. – Ч. 2. – С. 49-51.
• Литвинова Л.В. Население Нижнего Поднепровья в XIII – XIV вв. (по материалам могильника Мамай Сурка) // Степи Евразии в эпоху средневековья. – Донецк, 2000. – Т. 1. – С. 369-379.
• Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка в Нижнем Поднепровье // Археологічний літопис Лівобережної України. – Полтава. – Ч. 1-2. – С.42-53.
• Єльніков М.В. Браслети «булгарського типу» з могильника Мамай-Сурка // Старожитності степового Причорномор’я і Криму. – Запоріжжя, 2002. – Т. X. – С. 252-258.

Монографії

• Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка. Книга І. – Запорожье, 2001. – 275 с.
• Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1993 – 1994 гг.). Т. II. – Запорожье, 2006: ЗНУ. – 356 с.

Дисертації

• Єльніков М.В. Поховальні пам’ятки Нижнього Подніпров’я часів Золотої Орди (середина XIII – перша половина XV ст.). Автореферат дисертації … канд. істор. наук: 07.00.04. – Київ, 2006. – 20 с.
• Литвинова Л.В. Населення Нижнього Подгіпровя 12-початку 15 ст. за антропологічними даними. Автореферат дисертації … канд. істор. наук: 07.00.09. – Київ, 2007. – 20 с.

Популярні нотатки

• Ельников М.В. Некрополь у Мамаевых вод // Мир древностей. – 2006. – №1. – С.12-13

Участь в конференціях співробітників наукової лабораторії археологічних досліджень ЗНУ:

1987 р.

Актуальные проблемы историко-археологических исследований. – Киев (учасник – С.І. Андрух).

Всесоюзный семинар, посвященный памяти А.И.Тереножкина. – Кировоград (учасник – С.І. Андрух).

1988 р.

Областной научно-практический семинар. – Запорожье (учасник – Г.М. Тощев).

1989 р.

Всесоюзная конференция, посвященная 90-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова. – Запорожье (учасники – Г.М. Тощев, С.І. Андрух).

Чтения памяти проф. А.И. Доватура. Научно-практический семинар. – Рени (учасник – Г.М. Тощев).

Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. – Одеса (учасник – С.І. Андрух).

1990 р.

Всесоюзный семинар «Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности». – Запорожье (учасник – Г.М. Тощев).

1991 р.

Чтения памяти проф. А.И. Доватура. Научно-практический семинар. – Рени (учасник – Г.М. Тощев).

Областная историко-краеведческой конференция. – Запорожье (16 апреля) (учасник – Г.М. Тощев).

1992 р.

Конференция, посвященная памяти А.И. Тереножкина. – Мелитополь (учасники – Г.М. Тощев, С.І. Андрух).

1994 р.

Международная конференция «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвященная 95-летию Б.Н. Гракова. – Запорожье (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев, М.В. Єльников).

Международная конференция «Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. – V в. н.э.». – Тирасполь, 10-14 октября 1994 г. (учасник – Г.М. Тощев)

Международная конференция «Проблемы хронологии культур энеолита-бронзового века Украины и юга Восточной Европы».– Днепропетровск, 1994 (учасник – Г.М. Тощев)

1995 р.

The 2 International Symposium of Funeral Archaeology. – Tulcea-Braila-Slobozia-Calarasi (18-24 September) (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев).

1996 р.

V Міжнародна археологічна конференція студентів і молодих вчених. – Київ (учасник – М.В. Єльников)

Наукова конференція “Міжнародні зв’язки народів Європи”. – Запоріжжя (1-2 листопада) (учасник – С.І. Андрух).

The 7 International Congress. – Constanta-Mangalia-Tulcea (May 20-26) (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев).

1997 р.

The Third International Symposium of Funeral Archaeology. – Tulcea (15-20 September) (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев).

Міжнародна науково-практична конференція “Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури”. – Запоріжжя (2-4 жовтня) (учасники – Г.М. Тощев, М.В. Єльников). 1998 р.

The International Colloquium The Scythians and their Expansion into the Western Black Sea Territory. – Tulcea (25-27 September) (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев). 1999 р.

Международная конференция «Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья», посвященная 100-летию Б.Н. Гракова. – Запорожье (учасники – Г.М. Тощев, С.І. Андрух).

Международная конференция, посвященная 100-летию со дня рождения Б.Н. Гракова. – Москва (учасник – С.І. Андрух).

2000 р.

II-e Colloque International d’Archeologie Funeraire. – Tulcea (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев). Осмия международен конгрес по тракология ТРАКИЯ И ЕГЕИДА. – София-Ямбол (26-29 септември) (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев).

2000 р.

Международная научная конференция «Проблемы истории и археологии Украины», посвященная 10-летию независимости Украины. – Харьков (16-18 мая 2001) (учасники – Г.М. Тощев, М.В. Єльников).

Міжнародна конференція “V сходознавчі читання А. Кримського”. – Київ (10-12 жовтня) (учасник – М.В. Єльников).

2002 р.

III Международная конференция «Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья». – Тирасполь, 5-8 ноября 2002 г. (учасник – Г.М. Тощев)

Міжнародна конференція, присвячена пам’яті В.Ф. Генінга. – Київ (учасник – М.В. Єльников).

2004 р.

Міжнародна наукова конференція „Від Кіммерії до Сарматії”, Київ, 2004. (учасник – С.І. Андрух). II Судакская международная научная конференция «Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре». – Киев-Судак (учасник – М.В. Єльников).

IX-th International Congress of Thracology. – Chişinău - Vadul lui Vodă, 6-11 sept.2004.) (учасник – С.І. Андрух).

1 міжнародний конгрес «Національна перлина Запорожжя: впровадження інноваційно-інвестиційних технологій гармонізації біоекосистеми о. Велика Хортиця”. Запоріжжя (учасники – Г.М. Тощев, С.І. Андрух)

2006 р.

Міжнародна наукова конференція “Україна-Монголія: 800 років у контексті історії”. – Київ (учасник – М.В. Єльников).

Міжнародна науково-практична конференція “Північне Причорномор’я і Крим у добу середньовіччя (XIV-XVI ст.)”. – Кіровоград (учасник – М.В. Єльников).

2007 р.

Международная конференция: «Поливная керамика Восточной Европы, Причерноморья и Средиземноморья в X – XVIII вв. – Ялта (учасник – М.В. Єльников).

Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми дослідження історії Запорозького козацтва”, м. Запоріжжя, 11-12 жовтня 2007 р. (учасник – Л.М. Маленко) Міжнародна наукова конференція “ Україна і Польща на міжнародній арені”, м. Херсон, 19-20 вересня 2007 р. (учасник – Л.М. Маленко)

Всеукраїнська наукова конференція «Козацька традиція в генезі населених пунктів Південної України ХVІІ – ХІХ ст.», м. Нікополь, 13 жовтня 2007 р. (учасник – Л.М. Маленко)

2008 р.

Міжнародна наукова конференція «Україна — Кубань», м. Дніпропетровськ, 22-23 серпня 2008 р. учасник – Л.М. Маленко)

ІІІ Міжнародна наукова конференція «Українська діаспора: проблеми дослідження», м. Острог, 9-10 вересня 2008 р. (учасник – Л.М. Маленко)

ІІІ Міжнародна наукова конференція «Причорноморський регіон у контексті європейської політики: минуле й сьогодення», м. Одеса, 4-6 вересня 2008 р. (учасник – Л.М. Маленко)

Другі Новицькі читання, м. Запоріжжя, 18-19 вересня 2008 р. (учасник – Л.М. Маленко) Міжнародна науково-практична конференція «ПІВНІЧНЕ ПРИАЗОВ’Я В ФІЛОСОФСЬКО-ІСТОРИЧНОМУ ТА ФІЛОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ», Бердянськ, 2008. (учасники – С.І. Андрух, Г.М. Тощев)

Видання археологічної лабораторії ЗНУ (1988-2007).

1988 р.

1. Международные связи в средневековой Европе. Тезисы научных докладов и сообщений областного научно-практического семинара. – Запорожье. Рус. яз. 1989 р.

2. Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов Всесоюзной конференции, посвященной 90-летию со дня рождения проф. Б.Н. Гракова / Отв. ред. Ю.Г. Виноградов. – Запорожье.– 194 с. – 1. – Рус. яз. (ИА АН СССР, МГУ, ЗГУ, ЗОКМ). – Тираж 500 экз.

1990 р.

3. Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности. Тезисы докладов Всесоюзного семинара / Отв. ред. О.Г. Шапошникова. – Запорожье. – 122 с., илл., рус. яз. – (ИА АН УССР, ЗГУ, ЗОКМ, Общество охраны памятников истории и культуры). – Тираж 500 экз. 4. Древности степного Причерноморья и Крыма / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – Т.I. – 160 с., илл., рус. яз. (ЗГУ). – Тираж 1000 экз.

5. Тощев Г.Н., Попандопуло З.Х. Из истории археологических исследований в Запорожской области в 50-60-е гг. (по материалам архива Запорожского областного краеведческого музея). – Запорожье.

6. Вестник краеведа. Тезисы научных докладов и сообщений (апрель 1990) / Отв. редактор Г.Н. Тощев. – Запорожье. – № 1. – 38 с. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ). – Тираж 300 экз.

1991 р.

7. Древности степного Причерноморья и Крыма / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – Т.II. – 200 с., илл., рус. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ).

8. Вестник краеведа. Тезисы научных докладов и сообщений (апрель 1991) / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – № 2. – 68 с. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ). – Тираж 500 экз.

9. Международные связи в средневековой Европе. Тезисы научных докладов и сообщений Всесоюзного научного семинара (25-27 апреля 1991 г.) / Ред. кол. д.и.н. Ю.Е. Ивонин (отв. ред.). – Запорожье. – 70 с. – Рус. яз. (МВиСО УССР, ЗГУ, ЗОКМ). – Тираж 300 экз. 1992 р.

10. Археологический вестник / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – № 3. – 48 с. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ). – Тираж 1000 экз.

11. Древности степного Причерноморья и Крыма. / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – Т. III. – 198 с., ил. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, ЗКМ, ГИАМЗ «Каменная Могила»). – Тираж 750 экз.

12. Киммерийцы и скифы. Тезисы докладов Международной научной конференции, посвященной памяти А.И. Тереножкина / Отв. ред. Б.Д. Михайлов. – Мелитополь. – 116 с. – Рус., укр. яз. – (ИА АН Украины, ГИАМЗ “Каменная Могила”, ЗГУ, ЗОООПИиК, МПИ).

13. Археологічні дослідження на Україні 1992 року / Отв. ред. Д.Н. Козак. – Київ. – 208 с. – Рос., укр. мова, іл. – (ІА АН України, ЗДУ). – Тираж 1000 экз. 1993 р.

14. Древности степного Причерноморья и Крыма / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – Т. IV. – 272 с., ил. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ, ГИАМЗ «Каменная Могила», Национальный заповедник «Хортица»). – Тираж 800 экз.

15. Археологічні дослідження на Україні 1992 року / Отв. ред. Д.Н. Козак. – Київ. – 208 с., iл. – Укр., рос. мова. – (ІА АН України, ЗДУ). – Тираж 1000 экз.

16. Шевчук С.П. Археологические исследования в Приднепровье И.Е. Забелина в 1859-1868 гг. (в пределах современной Запорожской области). – Запорожье. – 30 с. – Рус.яз., илл. (ЗООУООПИиК, ЗГУ).

1994 р.

17. Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов Международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения профессора Б.Н. Гракова. / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – II. – 216 с., ил. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, МГУ, Крымский филиал ИА АН Украины, ЗОКМ, ГИКЗ «Каменная Могила»). – Тираж 2000 экз.

18. Кислый А.Е., Каприцын И.И. Палеодемография: теория и методика, проблемы и решения. – Запорожье. – Рус. яз., илл. – 161 с. – Тираж 300 экз.

19. Колтухов С.Г., Кислый А.Е., Тощев Г.Н. Курганные древности Крыма. I / Отв. ред. В.Л. Мыц (КФ ИА АН НАН Украины, ЗГУ). – Запорожье. – Рус. яз., илл. – 121 с. – Тираж 300 экз.

20. Тощев Г.Н., Шевчук С.П. Археологические памятники Куйбышевского и Розовского районов Запорожской области /материалы к Своду археологических памятников. – Запорожье.– 26 с. – Рус. яз., карта (ЗГУ, Кабинет краеведения Шевченковской СШ, ЗООПИК).

1995 р.

21. Древности степного Причерноморья и Крыма / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – Т.V. – 200 с., ил. – Рус., укр. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ). – Тираж 800 экз.

22. Андрух С.И. Нижнедунайская Скифия в VI – начале I в. до н.э. (этно-политический аспект) / Отв. ред. А.И. Мелюкова. – Запорожье. – Рус. яз., илл. – 206 с.

23. Андрух С.И., Тощев Г.Н., Шахров Г.И. Великознаменские курганы. – Запорожье. – Рус. яз., илл. – 92 с. – (ЗГУ).

1997 р.

24. Древности степного Причерноморья и Крыма. / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – Т.VI. –140 с. – Рус., укр. яз., ил. – Содержание на англ. яз. – (ЗГУ, ЗОКМ, ГИАМЗ «Каменная Могила»). – Тираж 1000 экз.

1998 р.

25. Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности (ККИО) и культурно-исторической общности культуры многоваликовой керамики (КИОМК) / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье. – 141 с. – Рус., укр. яз., ил. (ЗГУ). – Тираж 300 экз.

26.Колтухов С.Г., Тощев Г.Н. Курганные древности Крыма. II / Отв. ред. В.Л. Мыц. – Запорожье. – 194 с. – Рус. яз., ил. (КФ ИА АН НАН Украины, ЗГУ). –Изд-во ЗГУ. – Тираж 300 экз. 1999 р.

27.Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. I. – Запорожье. – 232 с.

28. Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья и Крыма. К 100-летию Б.Н. Гракова / Глав. ред. П.П. Толочко. – Запорожье. – III. – 292 с. – Рус., укр. яз., ил. – (ЗГУ, МГУ, ИА НАН Украины, ЗОКМ). – Тираж 300 экз.

2000 р.

29. Старожитності Степового Причорномор’я і Криму / Ред. кол. П.П. Толочко (гол. ред.). – Запоріжжя. – Т. VIII. – 304 с. – Рос., укр. мова, іл. (ЗДУ, ЗОКМ). –. Наклад 300 прим.

30. Розвиток археології в Запорізькому краї. Посібник для студентів 1 курсу історичного факультету ЗДУ. – Запоріжжя: ЗДУ. – 34 с. Укр. мова, карта.

2001 р.

31. Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1989-1992 гг.) / Отв. ред. Г.Н. Тощев. – Запорожье: ЗГУ. – Т. I. – 275 с. – Рус. яз., илл. (ИА НАН Украины, ЗГУ, Запорожское научное общество им. Я.Новицкого). – Тираж 300 экз.

32. Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора / Отв. ред. Д.Н. Козак. – Запорожье: ЗГУ. – Книга ІІ. – 282 с. – Рус. яз., илл. (ИА НАН Украины, ЗГУ).

33. Старожитності Степового Причорномор’я і Криму / Ред. кол. П.П. Толочко (гол. ред.). – Запоріжжя. – Т. IХ. – Рос., укр. мова, іл. (ЗДУ, ЗОКМ) – 262 с. – Наклад 300 прим.

2002 р.

34. Субботин Л.В., Тощев Г.Н. Археологические древности Буджака (курганная группа у с. Лиман). – Запорожье. – 106 с.

2003 р.

35. Тощев Г.Н., Ельников М.В., Дровосекова О.В. Древности Запорожского края (материалы к Своду памятников истории и культуры). – Запорожье. – 124 с.

2004 р.

36. Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. – Запорожье: ЗНУ. – Книга IІІ. – 203 с.

2005 р.

37. Старожитності Степового Причорномор’я і Криму / Ред. кол. П.П. Толочко (гол. ред.). – Запоріжжя. – Т. ХII. – Рос., укр. мова, іл. (ЗНУ) – 338 с. – Наклад 300 прим.

2006 р.

38. Старожитності Степового Причорномор’я і Криму / Ред. кол. П.П. Толочко (гол. ред.). – Запоріжжя. – Т. ХIII. – Рос., укр. мова, іл. (ЗНУ). – 184 с. – Наклад 300 прим.

39. Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1993-1994 гг.). – Запорожье (ЗНУ). – Т. II. – 356 с. – Рус. яз., ил. – Тираж 300 экз.

2007 р.

40. Тощев Г.Н. Крым в эпоху бронзы. – Запорожье (ЗНУ). – 304 с. – Тираж 300 экз.

41. Старожитності Степового Причорномор’я і Криму / Ред. кол. П.П. Толочко (гол. ред.). – Запоріжжя. – Т. ХIV. – Рос., укр. мова, іл. (ЗНУ). –261 с. – Наклад 300 прим.

Звіти 1986–2007 рр.

b>1986 р.

Тощев Г.Н., Андрух С.И. Отчет о раскопках курганов и поселения среднего периода бронзового века у пгт. Планерское Судакского района Крымской области в 1986 г. – 1986/72. Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об археологических разведках в Приморском, Бердянском и Куйбышевском районах Запорожской области в 1986 г. / НА ІА НАНУ. – № 187/135. – 101 с. +13 іл.

1987 р.

Тощев Г.Н. Отчет о раскопках поселения среднего периода бронзового века у пгт. Планерское Судакского района Крымской области в 1986-1987 гг. / НА ІА НАНУ 1987/83. – 19 с. + 65 іл. Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об археологических разведках в Веселовском, Новониколаевском и Черниговском районах Запорожской области в 1987 году / НА ІА НАНУ. – 1987/135. – 54 с.+24 іл.

1988 р.

Тощев Г.Н. Отчет об археологических раскопках курганного могильника Мамай-Гора в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1988 году / НА ІА НАНУ. – 1988/172 . – 56 с. +60 іл.

1989 р.

Андрух С.И., Шахров Г.И. Отчет о раскопках у с. Григорьевка. - НА ІА НАНУ 1989/144. - с.+ Тощев Г.Н., Андрух С.И. Отчет о раскопках могильника Мамай-Гора в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1989 г. / НА ІА НАНУ. – 1989/123. – 77 с. +75 іл.

Тощев Г.Н., Самар В.А. Отчет о раскопках поселения эпохи поздней бронзы у с. Новобереслав Бериславского района Херсонской области в 1989 г. / НА ІА НАНУ. – 1989/121 . – 16 с. +44 іл.

1990 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет о полевых археологических работах в Каменско-Днепровском и Акимовском районах Запорожской области в 1990 г. (Часть 1). / НА ІА НАНУ. – 1990/78. – 123 с.+114 іл.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет о полевых археологических работах в Каменско-Днепровском и Акимовском районах Запорожской области в 1990 г. Часть ІІ. / НА ІА НАНУ. – 1990/78а. – 34 с.+44 іл.

1991 р.

Андрух С.И.; Тощев Г.Н. Отчет о полевых исследованиях в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1991 г. / НА ІА НАНУ. – 1991/150. – 62 с.+50 іл.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет о полевых исследованиях в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1991 г. Ч. 2. Исследование курганов у с. В.Знаменка / НА ІА НАНУ. – 1991/151. – 72 с.+59 іл.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет о полевых исследованиях в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1991 г. Ч. 3. Исследование грунтового могильника Мамай-Сурка / НА ІА НАНУ. – 1991/152. – 31 с.+41 іл.

1992 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Отчет о полевых исследованиях могильника Мамай-Гора в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1992 г. / НА ІА НАНУ. – 1992/72. – 80 с.+67 іл.

Тощев Г.Н., Каприцын И.И. Отчет о раскопках средневекового могильника Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1992 г. / НА ІА НАНУ. – 1992/73. – 57 с.+67 іл.

1993 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Отчет о полевых исследованиях на территории Каменско-Днепровского района Запорожской области в 1993 г. / НА ІА НАНУ. – 1993/111. – 57 с.+ 73 іл.

1994 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Отчет о полевых исследованиях на могильнике Мамай-Гора в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1994 г. / НА ІА НАНУ. – 1994/29. – 35 с.+45 іл.

1995 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Отчет об охранных исследованиях в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1995 р. / НА ІА НАНУ. – 1995/47. – 15 с.+18 іл.

1996 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об охранных исследованиях на территории Запорожской области в 1996 г. / НА ІА НАНУ. – 1996/33. – 40 с.+35 іл.

1997 р.

Тощев Т.Н., Андрух С.И. Отчет об охранных археологических работах на могильнике Мамай-Гора Каменско-Днепровского района Запорожской области в 1997 г. / НА ІА НАНУ. – 1997/25. – 21 с.+49 іл.

1998 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет о полевых исследованиях на могильнике Мамай-Гора в 1998 г. / НА ІА НАНУ. – 1998/7. – 18 с.+34 іл.

1999 р.

Тощев Г.Н. Отчет об археологических исследованиях в Новониколаевском районе Запорожской области в 1999 году. / НА ІА НАНУ. – 1999/70. – 15 с.+20 іл.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет о раскопках на могильнике Мамай-Гора в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1999 г. / НА ІА НАНУ. – 1999/71. – 15 с.+29 іл.

2000 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н., Ельников М.В. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2000 г. / НА ІА НАНУ. – 2000/28 . – 22 с.+56 іл.

2001 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с.В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2001 г. / НА ІА НАНУ. – 2001/23 . – 17 с.+44 іл.

2002 р.

Тощев Г.Н. Отчет о раскопках кургана № 2 у с. Заливное Ново-Николаевского района Запорожской области. – 2002 г. / НА ІА НАНУ. – 2002/12 . – 8 с.+39 іл.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2002 г. / НА ІА НАНУ. – 2002/13 . – 18 с.+36 іл.

2003 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2003 г. / НА ІА НАНУ. – 2003/39 . – 15 с.+40 іл.

2004 р.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2004 г. / НА ІА НАНУ. – 2004/183 . – 17 с. + 71 іл.

2005 р.

Андрух С.И. Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2005 г. / НА ІА НАНУ. – 2005/ 173,. – 28 с. + 50 іл.

2006 р.

Андрух С.И. Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2006 г. / НА ІА НАНУ. – 2006

2007 р.

Андрух С.И. Тощев Г.Н. Отчет об охранных раскопках на могильнике Мамай-Гора у с. В.Знаменка Каменско-Днепровского района Запорожской области в 2007 г. / НА ІА НАНУ

1990 р.

Шахров Г.И., Самар В.А. Отчет о полевых исследованиях в Васильевском районе Запорожской области в 1990 г. / НА ІА НАНУ. – 1990/41. – 39 с.+45 іл.

1991 р.

Самар В.А. Отчет о раскопках поселения эпохи поздней бронзы у с. Новоберислав Бериславского района Херсонской области / НА ІА НАНУ. – 1991/54.

Шахров Г.И., Тубольцев О.В. Отчет о раскопках поселения эпохи поздней бронзы у с. Николаевка Бердянского района Запорожской области в 1991 г. / НА ІА НАНУ. – 1991/110. – 7 с.+23 іл.

1992 р.

Каприцын И.И. Отчет об археологических разведках в Васильевском, Ореховском, Приморском районах Запорожской области в 1992 г. / НА ІА НАНУ. – 1992/74.

Тубольцев О.В. Отчет об археологических разведках по рекам: Кильтичия, Обиточная, Салтичия, Буртичия, Сушкалах, Апанлы, Берде в Приазовском, Бердянском районах, Запорожской области в 1992 г. / НА ІА НАНУ. – 1992/71.

1993 р.

Каприцин И.И. Отчет о раскопках средневекового могильника Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1993 г. / НА ІА НАНУ. 1993/110/ . – 58 с.+83 іл.

Тубольцев О.В. Отчет об археологических раскопках поселений Юрьевка 1; 2 в Приморском районе Запорожской области в 1993 г. / НА ІА НАНУ. – 1993/89.

Ельников М.В. Отчет об археологических разведках в Токмакском; Васильевском и Ореховском районах Запорожской области в 1993 г. / НА ІА НАНУ. – 1993/90.

1994 р.

Каприцын И.И. Отчет о полевых исследованиях на могильнике Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1994 г. / НА ІА НАНУ. – 1994/117. – 61 с.+40 іл.

1995 р.

Каприцын И.И. Отчет о раскопках средневекового могильника Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1995 г. / НА ІА НАНУ. – 1995/100. – 33 с.+25 іл.

1996 р.

Ельников М.В. Отчет об охранных исследованиях средневекового могильника Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1996 г. / НА ІА НАНУ. – 1996/10. – 40 с. + 39 іл.

1997 р.

Ельников М.В. Отчет о полевых исследованиях средневекового грунтового могильника Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1997 г. / НА ІА НАНУ. – 1997/58. – 30 с. + 36 іл.

1998 р.

Ельников М.В. Отчет о раскопках могильника Мамай-Сурка в Каменско-Днепровском районе Запорожской области в 1998 г. / НА ІА НАНУ. – 1998/15. – 31 с. + 32 іл.

b>1999 р.

Ельников М.В. Отчет о полевых исследованиях грунтового могильника Мамай-Сурка в 1999 г. / НА ІА НАНУ. – 1999/39. – 27 с. + 49 іл.

2000 р.

Ельников М.В. Отчет об охранных исследованиях грунтового могильника Мамай-Сурка в 2000 г. / НА ІА НАНУ. – 2000/29. – 24 с. + 40 іл.

2001 р.

Ельников М.В., Дровосекова О.В. Отчет об охранных исследованиях на могильнике Мамай-Сурка в 2001 г. / НА ІА НАНУ. – 2001/158 . – 20 с. + 32 іл.

2002 р.

Ельников М.В. Отчет об исследованиях могильника Мамай-Сурка в 2002 г. / НА ІА НАНУ. –2002/71 . – 11 с. + 23 іл.

2003 р.

Ельников М.В. Отчет об охранных исследованиях грунтового могильника Мамай-Сурка в 2003 г. / НА ІА НАНУ. – 2003/37 . – 18 с. + 44 іл.

2004 р.

Ельников М.В. Отчет об охранных раскопках на грунтовом могильнике Мамай-Сурка у с. Великая Знаменка Запорожской области в 2004 г. / НА ІА НАНУ. – 2004/9 . – 15 с. +42 іл.

2005 р.

Ельников М.В. Отчет об охранных исследованиях грунтового могильника Мамай-Сурка у с. Великая Знаменка Запорожской области в 2005 г. / НА ІА НАНУ. – 2005/174/ . – 25 с. + 46 іл.

2006 р.

Звіт про розкопки на могильнику Мамай-Сурка в 2006 р. / НА ІА НАНУ. – 2006/ .

Про нас пишуть:

АРХЕОЛОГІЯ. – № 1. – 2008. – С.116-118

В.В. Отрощенко

ДВАДЦЯТЬ РОКІВ НА МАМАЙ-ГОРІ

Археологи Запорізького державного університету дещо несподівано опинилися поміж двома круглими датами: 1986 року створено Археологічну лабораторію на історичному факультеті Запорізького національного університету, а 1988 року розпочалися регулярні археологічні дослідження експедиції університету на Мамай-горі. Отже, два двадцятилітні ювілеї й обидва пов’язані з організаційною та науковою діяльністю колись одеських, а нині – провідних археологів Запоріжжя - Геннадія Миколайовича Тощева та Світлани Іванівни Андрух.

Наближення другого ювілею змушує автора зосередитись на дослідженнях Мамай-гори. Цей унікальний комплекс різночасових поховальних пам’яток, від неоліту до найпізнішого середньовіччя, давно привернув увагу археологів. В полі зору спочатку опинилась мальовнича група довгих та круглих могил на маківці гори. Перші обміри могил проведено експедицією Б.М. Гракова ще в повоєнний час. Інструментальну зйомку цього могильника здійснено М.М. Ієвлевим у складі Запорізької експедиції ІА АН УРСР 1976 року. Нарешті, 1982 року ця ж експедиція розпочала розкопки могил доби бронзи та скіфського періоду практично впритул до Мамай-гори. Тоді ж вже очевидною стала трагедія цієї видатної пам’ятки природи та археології. Дозволю собі цитату, що вводить у суть проблеми:

„Піднятися на Мамай-гору нас змусила не стільки шана до минулого, скільки тривожний лист великого знавця старожитностей запорізьких О.В. Бодянського із звісткою, що ці чудові кургани невдовзі впадуть у Каховське море. Продираючись через чагарники, лічу кроки. На двохсотому – під ногами розверзається прірва. Десь внизу величезні шматки вже зрушеного берега. Їх поволі злизує ненажерлива стихія, що вже „перетравила” половину гори” (Отрощенко, 1982, с. 4). Спроби громадськості області знайти дієву схему порятунку Мамай-гори результату не дали. І ось тоді, влітку 1988 року, на горі з’явилися археологи Запорізького університету, щоб урятувати те, що лишилося. Нині, коли позаду 20 польових сезонів, можна й просто необхідно підбити бодай загальні підсумки подвижницької праці наших запорізьких колег.

Мамай-гора піднімається понад затопленою заплавою Конки та Дніпра біля с. Велика Знам``янка Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області. Найдавніші матеріали з Мамай-гори датуються добою неоліту. На ґрунтовому цвинтарі, частково порушеному зсувом берега, розкопано 25 поховань V тис. до н.е., які репрезентують азово-дніпровську культуру.

До епохи бронзи належать як ґрунтові, так і курганні комплекси. Тут знайдені поховання доби енеоліту, ямної, катакомбної, бабинської, бережнівсько-маївської зрубної та білозерської культур. Серед рідкісних знахідок треба відзначити чашу прямокутної форми катакомбної доби, горщик з піктограмою бабинської (?) культури, чудову серію посудин зрубної культури з одного з великих насипів центральної частини могильника Мамай-Гори. Загалом виявлено 100 поховань доби енеоліту–бронзи.

Поки що єдиним комплексом представлена доба кіммерійців. У похованні цього часу знаходилася велика лощена корчага VІІ ст. до н. е. з вибагливим візерунком.

Проте, найбільшу кількість виявлених тут об`єктів віднесено до скіфської культури. Застосована дослідниками методика розкопок із суцільним розкриття поверхні поля по детальній аерофотозйомці дала унікальну можливість масово виявити ті пам`ятки, які не фіксувалися візуально. Загалом розкопано 365 комплексів, що датуються від кінця V до початку ІІІ ст. до н. е., за результатами вивчення амфорної тари з Гераклеї Понтійської, Менди, Херсонеса, Синопи та інших центрів. Поховальні споруди утворюють групи, над деякими фіксуються насипи різних розмірів, інші – знівельовані. Зафіксовано понад 50 рівчачків діаметром від 5 до 36 м, де знайдено уламки амфор та ліпного посуду, кісток тварин, каміння. У межах комплексу споруджувалися головним чином конструкції одного типу, але є випадки і взаємного сполучення споруд різних типів. Кількісно домінують катакомби I типу, так звані підбої. Усі поховання здійснені за обрядом інгумації, лише в одному випадку зафіксовано кремацію. Поза небіжчиків – випростана на спині. Переважає західна, з відхиленням, орієнтація.

Численна колекція матеріалів представлена прикрасами (скляні намистини та бісер, сережки, браслети, персні, розетки), деталями головного убору та одягу, дзеркалами; зброєю (вістря стріл, спис, мечі та кинджали, сокира). У наборі ліпної кераміки є горщики високих та низьких пропорцій, чашки та глечики, гончарні глеки, чорнолаковий посуд – блюдо, канфари, кіліки. У похованнях виявлені також бронзовий казан з ручками, берестяні та дерев`яні чаші, кружала з глини або ж свинцю, ножі. Склад напутньої їжі вказує на розведення скіфами великої та дрібної рогатої худоби, коней. Матеріали цієї пам`ятки, розташованої неподалік від Кам`янського городища, свідчать про функціонування могильника впродовж ІV ст. до н. е.

Підкреслимо такий прикметний факт, що скіфський цвинтар на Мамай-горі є найбільшим з досліджених у степах Надчорномор`я, а його подальше дослідження відкриває нові горизонти у вивченні історії Скіфії.

Поховання на Мамай-горі практикувалися й у пізніші часи, про що свідчать знахідки сарматського комплексу та поховань кочівників ХII-ХVI ст. (61 об’єкт). Нові відкриття мали місце 2000 року, коли після чергової руйнації берегової смуги відкрилися нові ґрунтові цвинтарі кочівників середини ХІV ст. Ці поховання, здійснені у ямах та підбійних спорудах, мали великий речовий супровід, серед якого – зброя, прикраси, предмети побуту, срібна чаша.

Неподалік від могильника Мамай-Гора впродовж 18 років досліджувався інший, ґрунтовий, цвинтар – Мамай-Сурка. За даним на 2006 р. там на площі 7171 кв. м розкопані 1163 поховання. Кількістю це один з найзначніших могильників Східної Європи. Небіжчики лежали випростані на спині, головою до заходу, в прямокутних ямах. Супровід представлений, головним чином, культовими речами християнського призначення, прикрасами, побутовими артефактами. Серед них - жіночі чільця, намисто, персні, кільця, браслети, кіотець та інші предмети. Вони свідчать про тісні культурні та економічні зв`язки населення Нижньої Наддніпрянщини з сусідніми народами. Цвинтар датується кінцем XIII – початком XV ст. Антропологами встановлено, що тут поховані представники етнічно змішаного населення, представленого нащадками слов`ян, аланів і болгар. Повне дослідження та інтерпретація матеріалів надає чудову можливість якнайповніше уявити історію осілого населення цього регіону напередодні появи запорізького козацтва в пониззі Дніпра та створення козацьких січей.

Матеріали розкопок могильників оперативно вводяться у повному обсязі у науковий оббіг завдяки систематичним виданням серій монографій (Андрух, 2001; Андрух, Тощев, 1998; 2004; Ельников, 2001; 2006). Дослідження ведуться у тісних контактах із фахівцями з різних наукових закладів – Києва, Донецька, Одеси, Кишинеу, Сімферополя, Севастополя. Наукові зв’язки дозволяють проведення комплексної обробки матеріалів з розкопок експедиції.

В експедиції Запорізького університету щорічно працюють студенти різних курсів історичного факультету. Загалом польову практику на Мамай-горі пройшло понад 1000 студентів. Найдосвідченіші з них брали участь у дослідженнях інших експедицій – Приазовської, Херсонської, Північно–Кримської. Впродовж кількох років студенти факультету досліджували давній Херсонес у складі українськo-американської експедиції. Кращі з них пройшли курс навчання у Маккалестерському коледжі (США).

На базі Археологічної лабораторії університету проведено ряд наукових конференцій та семінарів різного рівня в 1988, 1989, 1990, 1994, 1999, 2004 роках, де брали участь представники різних країн. Лабораторія підтримує активні наукові зв`язки з колегами, фахівцями з наукових установ зарубіжжя (Німеччини, Болгарії, Румунії, США, Польщі, Словаччини, Росії та інших країн). Матеріали конференцій та польових досліджень знаходять гідне місце на сторінках різних видань. Особливо цінним видається серійна збірка наукових праць "Древности степного Причерноморья и Крыма" (від 1999 р. – "Старожитності степового Причорномор`я і Криму") – 13 випусків. Солідний доробок археологів Запоріжжя на ниві видавничої діяльності вже має й упорядковану бібліографію (Тощев та ін., 2003).

Не можна оминути увагою перші дисертаційні дослідження, підготовлені за матеріалами розкопок на Мамай-горі (М.В. Єльніков, Л.В. Литвинова). Отже, Мамай-гора вже плідно працює на підготовку фахівців вищої кваліфікації. Можна побажати запорізьким колегам наснаги та ліпшого фінансування їхньої важкої, але такої потрібної українській археології праці.

Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора. Книга ІІ. – Запорожье, 2001. – 238 с.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга I. – Запорожье, 1999. – 232 с.

Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. Книга IІІ. – Запорожье, 2004. – С. 203 с.

Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1989-1992 гг.). – Запорожье, 2001. – Т. І. – 275 с.

Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1993-1994 гг.). – Запорожье, 2001. – Т. ІІ. – 356 с.

Отрощенко В.В. В степу біля Мамай-гори // Комсомолець Запоріжжя. – 02.10.1982 р. - № 117 (3392) – с. 4.

Тощев Г.Н., Ельников М.В., Дровосекова О.В. Древности Запорожского края. – Запорожье, 2003. – 124 с.

Див. також:

Контакти: 8-0612 64-32-72 (р.); skif@znu.edu.ua;

Фотогалерея

Інформацію змінено 25.10.2010